Цим постом я розпочинаю нову рубрику на своєму блозі – Саморозвиток. Вона не лише не зашкодить нашій основній з вами тематиці та зацікавленні – Програмуванню, але й допоможе. Адже Програміст – це така спеціальність, що вимагає постійного самовдосконалення та високої продуктивності!

Фото взято з @www.ey.com

А почати її вирішив тому, що якраз саме закінчив проходити онлайн тренінг Формула Продуктивності, який проводив львівський блогер, мандрівник та онлайн підприємець – Орест Зуб. В цій статті поділюся з вами своїми враженнями від тренінгу, а також коротенько опишу свою власну формулу продуктивності, те що працює для мене.

Тренінг – Формула Продуктивності 3.0

Взагалі ще до тренінгу я вважав себе досить організованою людиною, мав цілу купу різноманітних списків, туду лістів, на день, на тиждень, на рік і т.д. Якось все в мене виходило само собою, ніколи не читав і спеціально не вивчав предмет самоорганізованості та продуктивності як такий.

От і вирішив спробувати нарешті, як то кажуть – поповнити арсенал своєї продуктивності, та в першу чергу – додати трохи заряду та мотивації своїм завислим справам у довгих списках. Придбав тренінг Ореста і почав проходити. Нажаль на сам тренінг не встиг, тому вже придбав і проходив опісля у персональному режимі, працюючи із записами.

Пройшовши усі 10 днів можу з впевненістю сказати, що отримав масу нових технік та підходів, щоб по іншому глянути на свої незавершені справи. А головне те, чому я їх довгий час уникав і чому не міг до них добратись. Як то кажуть руки не доходили.

Тренінг дав мені дві дуже сильні речі. Перша – я по іншому глянув на свої існуючі списки речей, переорганізував їх на дрібніші групи, втиснув їх у часові рамки і призначив певні години і дні. Таким чином – вже не відмажусь 😉 Також класні нові терміни і фрази (eat your frog in the morning, запускаємо в плавання китів) допомогли мені ще краще переосмислити великі завдання і нарешті запустити ті великі справи, що давно у мене в списках, але ніяк не доходили руки.

Друга річ: це хороший копняк, який Орест щедро всім роздавав під час тренінгу, у вигляді мотивації, і буквально “заражав” бажанням закінчити якомога більшу кількість справ за ті 10 днів зустрічей. Тренер віддавався на всі 100%, щоб передати свої знання, досвід, та мотивацію учням!

Одним словом – зарядився я дуже класно на свій список ВЕЛИКИХ справ (КИТІВ) на найближчий час. Враження від тренінгу тільки позитивні, тому, якщо ви зараз також шукаєте шляхів підвищення вашої продуктивності, та й взагалі мотивації для здійснення великих справ – тренінг Ореста рекомендую!

Моя Формула Продуктивності

А тепер хочу поділитися з вами кількома фішками, які допомагають мені досягати моїх більших завдань та далекоглядних цілей. Думаю чимось ви вже також користуєтесь, а щось можливо буде новеньке. В будь-якому випадку надіюсь фішки стануть вам в пригоді.

Фото взято з @www.mirpozitiva.ru

Шукаю Ментора

Кожен раз, коли приходиться робити, щось нове для себе, яке ніколи перед цим не робив – я пробую знайти серед друзів, знайомих тих, хто вже таке робив і досягнув певних позитивних результатів у цьому напрямку. Працює на 100%, пришвидшує досягнення моєї цілі у багато разів!

Абстрагуюсь від буденних справ

Якщо не заставляти себе регулярно робити паузи і піднімати голову вище та задумуватись: “А що ж я зараз роблю?”, тоді можна заїхати не туди куди їхав. Ще гірший варіант – почав їхати, не подумав куди хочу 🙂

Тому маю кілька великих речей, що хочу досягнути у житті. Список на наступний рік складаю виходячи з нього,  список справ на тиждень – виходячи із річного, список денний – виходячи із тижневого списку. Складно? Можливо, але так мені простіше гарантувати, що я рухаюсь в правильному напрямку.

Звичайно постійно з’являються інші дрібні справи поза планом, так само як і нові можливості – головне не загрузнути в буденних дрібних справах і притримуватись здорового балансу між початково визначеним курсом та буденними справами.

Фокус

Тут я не про той фокус, який Девід Коперфілд вміє робити. Тут я про концентрацію уваги та власних дій на чомусь одному в конкретний проміжок часу.

По своїй натурі я людина, яка легко підхоплює “нову тєму”, швидко розбирається, трошки копне – а далі стає нудно, і біжить далі пробувати щось нове. З часом я зрозумів, що з таким підходом можна таки чогось досягнути, але результати будуть лише посередні. Тому придумав для себе підхід, в якому обмежую кількість далекоглядних планів та паралельних справ.

На даний момент маю великих 3 справи на наступні 3 роки і більше виликих справ не беру. Чому не одну, а три? Під свій характер. Лишу одну справу вести буде занадто нудно. Плюс – перемикання між справами – це дуже класний відпочинок. Тут уже кожен собі вирішує, що працює для нього краще – одна життєво важлива справа, чи багато…

Регулярний LevelUp + Мотивація

Навчання – все. Кожен раз, коли заходжу в тупик, чи простій у певному напрямку (справі), починаю шукати нових джерел натхнення, мотивації та нових знань.

Варіантів, чому справа зайшла в тупик є 3:

• ви дійшли до певного рівня, який ви планували – тоді беремось за нову справу 🙂
• ви не знаєте як зробити наступний крок – шукаємо ментора, читаємо книжки, статті, ходимо на тренінги та курси – підвищуємо компетентність
• ви втратили той заряд до вашої справи, який мали на початках – тут я звертаюсь до мотиваційних речей: читаю біографію людини, яка працювала у подібній справі і досягла значних результатів, або мотиваційний фільм, книга. Зрештою шукаю ментора, який не просто розкаже ЯК робити, але і дасть пару копняків – дуже допомагає при браку мотивації 😉

Вихід із некомфортної зони

Це мабуть один із найбільших вбивць наших великих планів у житті та досягнень. Я не виключення – стикаюсь з ним постійно та регулярно. Кожна нова справа, яку перед цим ніколи не пробував, дає відчуття страху в тій чи іншій мірі. Я для себе зрозумів, що цей страх – це страх зробити помилку і зазнати невдачі.

В більшості ситуацій побороти цей страх мені допомагає наступна техніка:

Обдумую найгірший можливий варіант, який може трапитися при виконанні нового і некомфортного для себе завдання. Розробляю план дій під найгірший результат, і згадую, що негативний результат також дасть мені купу позитивного досвіду, який у свою чергу допоможе зробити ту ж саму штуку наступного разу вже успішніше!. Плюс – настрій лише на позитивний результат у будь-якому випадку.

В основному діє! А як ви заставляєте робити нові для себе речі, від яких мурашки по шкірі?

І на завершення…

Я не просто так вставив в цей пост цих дві фотографії. Що кожна з них символізує для вас?

Для себе я вже зрозумів, що для того, щоб досягти чого небудь – треба ставити чіткі і визначені цілі, будувати план для їхнього виконання та встановлювати дати на кожен пункт у тому плані. Але…

… при тому всьому головне не забувати, що більшість свого часу ми проводимо не святкуючи досягнення нашої цілі, а якраз в процесі – дорозі до нашої мети. Тому регулярно зупиняйтесь, оглядайтесь назад, фіксуйте дану мить і переконайтесь, що вже у дану мить ви задоволенні тим що маєте і від того чим зараз займаєтеся.

Таким чином я постійно шукаю золоту середину між тим, щоб сходячи на чергову велику вершину, регулярно знаходити місце із зручним гамаком, щоб як то кажуть Enjoy Your Life! А ще краще – організувати все так, щоб не вилазячи з того гамака сходити на вершину 😉

А які у вас фішки і техніки, щоб заставляти себе досягати великих далекоглядних цілей у житті? Що працює і що не працює для вас? Більше зосереджуєтеся на результаті чи на процесі?