Ще давно, коли я лише починав займатись фрілансом, я одразу почав працювати через закордонні фрілансерські біржі: elance.com, odesk.com, freelancer.com (до речі нещодавно elance.com i odesk.com злились у одий сервіс upwork.com). Перші 2 місяці, коли я тільки навчався фрілансерського ремесла і пробував розібратись з усіма його нетехнічними нюансами, я не легалізував своєї діяльності, адже не був впевненим, що все піде як хотілось. Вже тоді можна було замовити Payoneer.com картку і на неї скидати валюту. З деякими проблемами, але все ж таки далі можна було знімати в Україні із цієї картки валюту.
Після перших двох місяців я побачив, що справи йдуть добре і у фрілансі я залишусь, як мінімум, на наступні 1-2 роки. Настав час легалізувати свою діяльність, чемно сплачувати податки і спати спокійно вночі.
Якщо ви також плануєте програмувати на закордон у форматі фрилансу, а особливо, якщо плануєте збирати власну команду/фірму, тоді дана стаття допоможе зрозуміти весь процес легалізації діяльності із замовником. Дана стаття не охоплює детальної бухгалтерії, проте я детально опишу весь список необхідних документів та процедур, щоб легально отримувати платежі із закордону. Також я підготував для вас приклади кожного із даних документів, які можна напряму використовувати у своїй “програмерській” діяльності.
Згадки фірм чи людей у даній статті, чиїми послугами я користуюсь, не на правах реклами.
Огляд
Перед тим як переходити до окремих документів, давайте оглянемо, що вам необхідно зробити, щоб надавати програмістські послуги закордон (іншими словами на експорт).
ФОП
Перш за все, потрібно зареєструватись як фізична особа підприємець (далі ФОП). А також перейти на спрощену єдину форму оподаткування. Для ведення Зовнішньо Економічної Діяльності (ЗЕД) необхідна 3-тя група платників єдиного податку. В 2015 році оновили правила для 3-ї групи:
- річний ліміт доходу дo 20 000 000 гривень; переліміт автоматично викидає вас із системи єдиного податку на загальну;
- ставка єдиного податку: 2% (платники ПДВ) тa 4% (НЕплатники ПДВ); більшість IT-шників не є платниками ПДВ; тобто платять 4% єдиного податку; мій бухглатер сказав, що для IT зараз ставка ПДВ 0%, але також застеріг, що може найближчим часом змінюватись; тобто не варто заради різниці у 2% податку від доходу на даний момент поспішати реєструватись платником ПДВ;
- немає ліміту кількості найманих працівників;
- колишні платники 4, 5 та 6 груп тепер віднесені до 3 групи.
Точно не знаю, яка ситуація на даний момент, але у 2009 році (коли я реєструвався як ФОП), для ведення ЗЕД, необхідна була також печатка. На кожному документі, де я ставлю свій підпис, я також ставлю печатку.
Тут знайдете детальнішу інструкцію по реєстрації ФОП. Я, особисто, не проходив подібних процедур. Звернувся до юридичної компанії, виробили в нотаріуса довіреність на одного із працівників даної компанії, який за окрему оплату, зробив усе необхідне (реєстрація ФОП, перехід на єдиний податок 3-ю групу) від мого імені.
В даний момент користуюсь послугами львівської бухгалтерської фірми Технології Бізнесу, які роблять для моєї фірми як усю бухглатерію так і надають потрібні юридичні послуги (робота з працівниками, зарплати, обслуговування ФОП і т.д.). Якщо ви у іншому місті і також користуєтесь послугами бух./юр. фірми, яку можете порекомендувати іншим – постіть в коментарях. Ну, і звісно, необхідна умова затвердження коментаря – ви не є представником даної фірми 😉
Рахунок в банку
Звісно, для отримання платежів від закордонного замовника, ми не будемо щомісяця кататись до нього в гості і отримувати гроші налом. Тому, після реєстрації ФОП, потрібно обрати банк і відкрити у ньому корпоративний рахунок.
Я відкривав свій рахунок у ПриватБанку, оскільки даний банк надає найпотужнішу онлайн систему з управління своїми фінансами. Вже більше, ніж рік не заходив у відділення щодо питань по ФОП рахунках, оскільки все необхідне можна робити самостійно онлайн.
На ваш ФОП у відділені банку зареєструють новий екаунт “Для Бізнесу”, дадуть цифрові ключі для формування платежів та відкриють необхідні гривневі та валютні рахунки. Маєте варіант відкривати валютні рахунки в доларах або євро. Якщо не впевнені, в якій валюті отримуватимете в майбутньому платежі, відкривайте обидва. Кілька договорів і маєте доступ до рахунків та їхні реквізити.
Дані валютні рахунки зможете зазначати у ваших документах клієнту і отримувати на них кошти.
На даний момент ПриватБанк онлайн сервіс бере лише 50грн в місяць за обслуговування.
Набір документів
Маючи першого клієнта, з яким хочете легалізувати свою роботу, а також ФОПа, валютний рахунок в банку, можна переходити до документаційної частини.
Якщо з українським клієнтом контракт не є обов’язковим, то із зарубіжним без нього ви не зможете продати валюту на міжбанку. Так само як і без акту виконаних робіт. Ці два документи вам потрібно підготувати і надіслати клієнту. Підписані з обох сторін і скановані версії необхідні для банку, щоб продати вашу валюту. Але детальніше про це пізніше.
Акт потрібен саме вам. А от клієнт, зазвичай, вимагатиме рахунку. Це ще один документ, який будете надсилати клієнту, кожного разу для чергового платежу.
Ось ці три документи тепер розглянемо детальніше:
Договір
Контракт (договір) – це основний документ, що описує умови вашої співпраці із конкретним клієнтом. Він потрібен обидвом сторонам, щоб притримуватись певних правил. Вам він також потрібен для того, щоб отримати гроші з вашого банку.
Тут можете знайти приклад контракту, який я використовую у більшості наших проектів. Єдине, що я зробив – це замінив імена, назви, цифри, дати квадтратними дужками з поясненнями, які ви повинні заповнити самостійно під кожного окремого клієнта. Тому просто копіюєте даний документ собі в папку, оновлюєте і маєте готовий до використання договір ЗЕД.
Давайте детальніше пройдемось по основних моментах договору:
- номер контракту: будь-яке сполучення чисел та літер; я зазвичай ставлю дату підписання + ініціали або абревіатуру бізнесу з яким співпрацюю (щоб легко відрізняти від інших клієнтів);
- місто контракту: зазвичай місто знаходження клієнта/фірми; за даною локацією, у разі потреби, проходитимуть суди щодо порушень умов контракту; також, якщо вкажете місто України, то це означатиме, що в силі діють українські закони, які зобов’яжуть вашого клієнта також ставити печатку; а більшість західних бізнесів не володіють нею; тому просто обирайте місто підписання контракту – місто клієнта; також дане місто згадується в секції “Право і арбітраж”;
- двома мовами: клієнту потрібно англійську мову, але банку і усім нашим установам – українською; тому, щоб не “бавитись” з ліцензованими перекладами контрактів і не відвідувати регулярно перекладацькі компанії, я підготував двох-колонковий контракт: англійська мова у лівій колонці, українська мова у правій колонці; наприкінці контракту зазначено, що у разі розбіжностей англійська версія має перевагу; думаю, російська мова у правій колонці буде працювати не гірше;
- дата контракту та його тривалість: дата контракту – це день підписання; тривалість для довготермінових проектів зазвичай ставлю не більше, ніж рік; це дає можливість переглянути умови, погодинні рейти і т.д.; після завершення дії контракту потрібно підписувати новий;
- оплата послуг: в контракті вказуємо свій погодинний рейт (звичайно можна даний контракт адаптувати і під фіксовану суму проекту, якщо потрібно); обов’язково має бути вказана максимальна сума згідно даного контракту; також вказуємо як і коли клієнт повинен оплачувати і коли ви повинні надсилати рахунки клієнту; також варто зазначити, яким чином ви надаєте щомісячні звіти;
- сторони договору: з ким працюєте, назва компанії та її тип, або фізична особа; типи компаній у різних країнах можуть бути різні і називатись по різному; тут треба в неті шукати і співставляти найбільш схожі типи із українськими, щоб представити його в українському варіанті договору;
- вказуєте адресу компанії чи місце проживання фізичної особи, з якою співпрацюєте;
- примітка “Розробник оплачує комісію банків кореспондентів” дозволяє уникати додаткових документів від клієнта у випадку, якщо він не проплатив комісії банків із своєї сторони і її зняло з вас;
- “Права на код та нерозголошення“: стандартна секція у будь-якому договорі про надання програмістських послуг; усі права на код клієнт залишає за собою;
- реквізити сторін: наприкінці договору зазначаєте банківські реквізити клієнта (важливо, щоб це був рахунок звідки клієнт здійснюватиме платежі), а також власні реквізити валютного рахунку, на який отримуватимете кошти.
Зазвичай, я готую контракт онлайн через drive.google.com, даю доступ клієнту на двостороннє погодження, і лише тоді надсилаю йому для підпису. Роздруковую, підписую, знову відскановую і відсилаю у два напрямки: клієнту та банку. Даний контракт пригодиться банку при продажі вашої валюти на міжбанку.
Для податкових служб, у випадку перевірки, потрібно пред’явити контракт у паперовому вигляді. Тому, після підписання контракту потрібно також попросити клієнта надіслати не лише скан, але й паперову версію вам на пошту.
Рахунок
Кожного разу, коли прийшов час клієнту розплатитись з вами за пророблену роботу, вам необхідно надіслати клієнту документ-рахунок.
Його можна формувати напівавтоматично використовуючи популярні платні онлайн бухгалтерські сервіси типу freshbooks.com, або простіші безкоштовні типу waveapps.com. З їх допомогою можна не лише швидко формувати рахунки, але й надсилати їх вашим клієнтам та вести повний облік фінансів. Коли я починав, то використовував власний шаблон рахунку, який формумав вручну.
Неважливо як саме ви створюватимете рахунок, важливі наступні моменти:
- номер рахунку: унікальний номер; я зазвичай ставлю або порядковий номер для нового клієнта починаючи з 1; або дату формування рахунку + ініціали замовника або абревіатура назви фірми; даний номер використовуватиметься при оплаті ваших послуг клієнтом; саме він зазначається в описі SWIFT платежу; далі буде детальніше про платежі;
- дата рахунку: зазвичай виставляю її в день формування та надсилання рахунку, або останнім днем звітного періоду;
- звичайно заповнюєте власні деталі та деталі вашого клієнта;
- список наданих послуг: таблиця із списком послуг (це може бути опис завдань, спринтів, майлстонів, під-проектів по клієнту; будь-що що дозволить клієнту краще розуміти за що платить); в кожному рядку кількість потрачених годин, ціна за годину і сумарна вартість послуг та потрачених годин; можете адаптувати дану табличку під фіксовану суму, якщо потрібно;
- ваші реквізити: на них клієнт робитиме проплату коштів; вони повинні співпадати із тими, які ви вказали в договорі;
- важливо зазначити, щоб клієнт робив проплату і в описі платежа згадав номер контракту та номер рахунку; в протилежному випадку банк попросить вас надати додаткову довідку із вашим підписом та печаткою;
Даний документ лише для клієнта і вам не потрібні жодні підписи чи скани.
Акт
Окрім рахунку, ви повинні надсилати клієнту акт виконаних робіт щоразу, коли надійде час отримати гроші за свої послуги.
Саме акт є тим документом, який необхідний вам для підтвердження отриманих коштів в банку. Тому його я також переклав одночасно на дві мови: англійську (щоб клієнту було зрозуміло) і українську (щоб в банку не вимагали додаткових перекладів).
Тут можете побачити приклад рахунку, який я використовую. Знову ж таки, давайте пройдемось по основних моментах акту виконаних робіт:
- номер акту: я його ставлю рівним тому, який поставив в рахунку;
- місто і країна: я вже не пам’ятаю чому, але там, на відміну від договору, вказане моє місто та країна; відповідно ви вказуєте ваше місто;
- період нарахування послуг: вказуєте дату початку та завершення періоду, за який нараховуються послуги надані вами клієнту;
- номер договору: вказуєте номер договору, згідно якого надані послуги;
- вказуєте ваші деталі, реєстраційний номер ФОП, а також назву компанії чи ім’я клієнта.
Акт надсилається разом із рахунком. Але його ви повинні отримати назад від клієнта підписаним та відсканованим. Даний скан також підписуєте і проштамповуєте ви та відсилаєте в банк після отримання платежа на рахунок.
Так само як і договір, просите клієнта надіслати паперову версію підписаного акту вам на пошту. Щоб менше турбувати клієнтів я прошу їх раз на квартал (або раз на пів-року) підписати усі минулі контракти та договори і вислати у паперовому вигляді.
Вивід грошей
Валюта надходить на вказані вами в рахунку валютні реквізити. Близько 75% одразу продається в той же ж день. А гривня поступає на ваш гривневий рахунок лише на наступний робочий день. Решту доларів ви обмінюєте власною заявкою.
Валюту не обміняють вам, якщо ви не надішлете скани контракту та акту виконаних робіт завірений обидвома сторонами.
Ви, будучи ФОП, не можете виводити валюту, а лише продавати її на міжбанку (давніше був обмежений доступ до обмінних операцій між 10 (коли виставляють курси валют на міжбанку) і 12-ю годинами дня (працівники банку далі не продавали валюти). Яка точно ситуація зараз – не знаю. Знаєте? – Коментуйте.
І вже далі ви можете виводити гривню на картку чи переводити комусь кошти по безналу.
Таким чином, треба добре планувати графік роботи із виводом коштів переведених клієнтом. Адже в неробочі дні та години, коли міжбанк не працює, ви не зможете вивести валюту з власних бізнес рахунків.
Кажуть, що з доларового рахунку можна лише проплачувати послуги вашим поставщикам нерезидентам. Але я сам цього ніколи не використовував.
Бухгалтерія, податки та інше…
Податки
ФОП на 3-й групі оподаткування на даний момент щомісяця сплачує 34.7% від мінімальної заробітньої плати у пенсійний фонд. Також кожного кварталу сплачує 4% від загального доходу за цей квартал у податкову. На єдиному податку витрати не декларуються, тому податок рахується від загального доходу, а не з чистого прибутку.
Надходженням ФОПа на 3-й групі оподаткування вважається не день отримання валюти, а день надходження гривні від продажу цієї валюти.
Також потрібно регулярно вести журнал обліку доходів.
Коли працював самостійно, тоді особисто вів усю бухгалтерію і оплачував податки. Тепер же ж, коли маю команду, за мене робить це все фірма, яку згадував раніше в статті. Адже із найманими працівниками та контрактниками бухгалтерія і оплата податків значно ускладнились.
Продаж власних продуктів і підписних сервісів
В даній статті мова йде про продаж власних послуг для розробки клієнтських проектів. Оплата зазвичай відбувається по факту виконаних робіт і засвідчується договором та актом виконаних робіт.
Я не маю досвіду продажу власних мобільних додатків чи інших продуктів через популярні зарубіжні площадки. Також ті регулярні місячні сервіси, які надаємо нашим клієнтам за фіксованими цінами, ми включаємо у рахунок та акт виконаних робіт.
Як же ж легально українському програмісту масово продавати свої сервіси базуючись на місячній підписці, також немаю жодного уявлення. Адже в такому випадку ви не маєте можливості з кожним, хто купить ваш низькоціновий продукт чи сервіс, оформляти договір та акт виконаних робіт.
Якщо у вас є відповідний досвід і ви знаєте як оформити таку діяльність легально – розказуйте в коментарях!
NDA
Якщо ви починаєте працювати із чужим існуючим проектом, то клієнт може попросити вас підписати так званий договір про нерозголошення коду продукту: NDA (Non-Disclosure Agreement).
Тому також ділюсь своїм дуже простим договором NDA, який використовую у випадку, якщо клієнт немає власного.
Кожен із членів команди проекту повинен підписати такий окремий договір з однієї сторони і клієнт із іншої. Клієнту зазвичай достатньо підписаного цифрового скану.
Робота з новим замовником
За вищеописаною схемою ви отримуєте платежі по факту виконаних робіт. Але дана схема є дещо ризикованою, якщо працюєте з новим для вас клієнтом. У такому випадку є кілька варіантів.
Ви просите передоплату за частину або за весь проект. Це звичайно, з іншої сторони, ризикована схема для замовника і без гарних рекомендацій, портфоліо від попередніх клієнтів/проектів, клієнт навряд чи погодиться співпрацювати з віддаленим фрілансером, якого ніколи не бачив вживу.
В такому випадку можна перші 1-2 платежі провести через спеціальні системи Escrow, які є доступними на більшості фрілансерських бірж. Дана система дозволяє замовнику покласти в “скриньку” необхідні кошти, які виконавець не може самостійно взяти. Але і замовник не може самостійно забрати їх назад без згоди зі сторони виконавця. В даному випадку онлайн платформа, що надає Escrow платежі грає роль своєрідного арбітра.
Якщо роботи виконані успішно, замовник звільняє кошти із “скриньки” і вони переходять до вас.
Так, гроші передані через фрілансерські біржі є непросто задекларувати легально як дохід ФОП. На крайній випадок, можете внести їх в річну декларацію і оплатити процент по загальній системі із фізичних осіб 😉
В будь-якому випадку, подібний підхід дозволить збудувати необхідний рівень довіри між вами і вашим новим замовником для подальшого переходу на договір та акти.
Підсумуємо
Отже, давайте підсумуємо легальну процедуру роботи із закордонним замовником. Постійним клієнтам ми надсилаємо рахунки з актами один раз в місяць:
- узгоджуємо та підписуємо (проштамповуємо) річний договір про надання послуг закордон;
- щомісяця надаємо послуги, звітуємо години;
- наприкінці місяця (або перше число наступного пісяця) надсилаємо акт виконаних робіт та рахунок із проведеними годинами чи просто фіксованими сумами (згідно домовленості);
- клієнт підписує акт і відсилає вам скан; також надсилає кошти SWIFT переказом на вказані в рахунку реквізити, не забуваючи згадати номер діючого договору та поточного рахунку в описі платежу;
- перший платіж від нового замовника проходить тиждень і більше часу; наступні платежі в межах тижня;
- ваш банківський представник контактує вас і просить надати підписані (та проштамповані із вашої сторони) договір (якщо ще не надали) і акт виконаних робіт по останньому надходженню на валютний рахунок;
- одразу після цього, зазвичай, в то й же ж робочий день, банк автоматично продає близько 75% валюти;
- на наступний робочий день гривня поступає на ваш гривневий ФОП рахунок;
- решту 25% валюти продаєте коли вам завгодно; онлайн система дозволяє вам це робити не виходячи з дому/офісу;
- гривню виводите або напряму із рахунку або переводити на ФОП картку, а далі банкомат або розрахунки із поставщиками по безналу.
У перші кілька місяців роботи з банками і клієнтами у ролі ФОП я був в “шоці”. Договір постійно уточнювали і підпасовували. Причому заднім числом, оскільки працівники банку також були не завжди уважні. Приходилось неодноразово турбувати клієнтів про повторне надсилання підписаних оновлених документів. І так тривало перші 6 місяців. Далі процедури більш-менш устаканились.
Тепер усі активності пов’язані із бухгалтерією, звітністю перед клієнтами і іншими фінансовими питаннями у нас задокументовані у кількох документах (не виставляю їх у даній статті, адже там інформація прив’язана до наших внутрішніх систем і процесів; не буде корисно поза контекстом) і відделеговані асистенту.
Все, що стосується бухгалтерських звітів ми також віддали зовнішній фірмі.
Таким чином, я, як людина яка тяжко переносить повторювані процеси, тепер переживаю завершення чергового робочого місяця значно щасливіше 🙂
А вам, маю надію, дана стаття і підготовані заготовки документів, зекономлять не один тиждень часу!
Якщо знайшли неточності чи маєте поради щодо покращення наведених документів/процесів – прошу коментувати! Міг щось пропустити…
Вам також може сподобатися:
Як фрілансеру правильно шукати клієнта з-за кордону?
Історія успіху, Дмитро Москаленко – сисадмін та Junior Python розробник
Кілька змін, фішок та чуток щодо ведення Зовнішньої Економічної Діяльності (ЗЕД) для ФОПа
Retainer або Як Програмісту Фрілансеру Дорожче Продати Свої Послуги
5 онлайн ресурсів, щоб тримати мозок програміста у формі або як покращити свою креативність?
Хочете досягати більшого? Ставте правильні цілі
доброго дня!
дякую, справді класна стаття.
У мене питання про GDPR/DPA, може ви стикалися: працюю з європейським замовником напряму по контракту + NDA. Зараз виникло питання, так як я контрактор з України, які докази я можу надати щодо захисту інформації – типу чи мій інтернет провайдер гарантує захист даних, чи захищені законом мій інтернет трафік і особисті дані т.д.
Що мудрого можна на таке відповісти, які документи надати?
Буду вдячний за будь-які підказки.
Доброго дня, Віталію, дякую за корисну статтю. Скажіть, будь ласка, згаданий вами в статті сервіс freshbooks.com виглядає дуже зручним, чи ви ним користуєтесь? Ми зараз для своєї команди шукаємо сервіс для виставлення рахунків та отримання коштів з GB. Чи можна цей сервіс використовувати для виставлення рахунків за кордон та отримання коштів на розрахунковий рахунок? Також які виникають нюанси при звітуванні та сплаті податків при використанні freshbooks.com? Або можливо щось інше порадите для виставлення рахунків за кордон та отримання коштів. Дякую.
Подскажите пожалуйста, какой вид деятельности по КВЕД должен быть вписан для ФОП 3-й группы, чтобы получать деньги от Upwork?
Заранее благодарен!!!
стаття дуже корисна, а зараз це все також актуальне?
якраз задумуюсь над віддаленою роботою на західних замовників
в основному так
Маленька неточність. 50%(на сьогодні) обов’язкового продажу валюти дійсно обліковується по даті зарахування гривні банком на гривневий рахунок ФОП. Інші 50% незалежно від дня вільного продажу обліковуються у гривні по курсу НБУ на день зарахування валюти на власні валютні рахунки 2600. ФОП у подальшому не враховує зміну курсу на відміну від юридичних осіб, у яких може виникати оподатковіваний прибуток за рахунок зміни курсів на кінець звітного періоду.
А скажіть будь ласка, в документі NDA пише “…[company name], a company registered in…” – у випадку якщо ти зареєстрований як фоп, але ти працюєш через власний сайт і до тебе звертаються як до певної компанії, то що писати в даному рядку? Зареєстрований фактично ти як підприємець а не компанія як підприємство. От мене це питання дуже цікавить. Дякую
А какой смысл всего этого? Что дает мне регистрация?
Если я например могу по несколколку месяцев путешествовать и даже не находится на территории Украины, и на пионере все в валюте и чтобы купить бакс будет куча комиссий и конвертации, первая при зачислении потом в обменке и при снятии тоже есть комисии, получается на мне буду наживаться все подрядят?
сплачувати податки чи ні – це тема окремого поста 😉
Абсолютно нет никакого смысла в этом. Регистрация не дает ровно ничего. Можно работать через Апворк, кидать деньги на Скрилл (упд.: на Скрилл уже нельзя, поругались они), потом оттуда на Визу в каком хочешь банке и готово. К тому же работа с заказчиком мимо Апворка – это серьезное нарушение правил. Уводя хороших клиентов оффлайн, вы способствуете тому, за что так ругают эту биржу: что там одни шаромыжники, что там контракты по пять баксов и т. д. Получается, с одной стороны, я молодец, плачу налоги, а на деле – пришел в приличное место и нагадил прям на столе. Не надо работать мимо биржи, так она скатывается в известно что.
Стаття корисна.
Хотів би запитати, чи дуже відрізняється ІТ від інженерного проектування та 3D візуалізації в плані оформлення документів?
А то десь читав, що для ЗЕД потрібно ще якась акредитація на митниці + свої збори в залежності від номера КВЕД. Чи це так?
На скільки я розумію, що ви, як і я продаємо за кордон свою інтелектуальну власність.
Буду вдячний, якщо можете щось підказати, чи направити.
Случайно наткнулась на Вашу статью, в которой много полезной информации.
Огромное спасибо за подробно описанный Вами опыт и Ваше время!
Мы сейчас организовуем инженерное бюро в Украине, сотрудничаем с немцами,
поэтому такие “мелочи” как контракты, договора и счета в банке для нас сейчас актуальны.
А главное то, что Вы своим успешным примером и опытом уменьшаете дискомфортность и неуверенность из-за незнания многих вещей. Ведь на Украине немало некомпетентных работников, которые или не знают ответов на вопросы или дают неправильную информацию, тем более если фирма ведет ВЕД (внешне-эконом. деятельность).
Кстати, может быть кто-то посоветует или даст ссылку, как найти хорошего бухгалтера?
Докладна стаття, дійсно корисний ресурс!
Віталій, а як бути з оподаткуванням коштів, які сплачуватиму контрактникам – резидентам України, якщо я (ФОП, платник єдиного податку, суб’єкт ЗЕД) отримую кошти від закордонного замовника?
Виявляється що податок (актуальна на сьогодні ставка 5%) спочатку сплачуватиму я ПЛЮС потім знову 5% підлягає до сплати з кожного контракника?
Чи не буде більш раціональним в такому разі мені перейти на ПДВ?
Чи є інший легальний 🙂 спосіб уникнути “подвійного” оподаткування?
якщо контрактник отримує від вас гроші. то може бути на 2ій формі. а це фіксована невелика сума в місяць
Дякую зя статтю. Маю також питання, якщо фрилансити на території України, и отримувати оплату на карту Привату беспосереднью від фіз осіб (не маючи договору і акту виконанных робіт) чи через фриланс біржу, то достатньо просто вести книгу доходів, раз у квартал сплачувати податок і раз у місяць до ПФ? Чи необхідні додаткові документы від замовників?
за кордон – лише як описано в статті.
по україні – достатньо рахунку і протоколу. без договору.
все решта – нелегальні схеми.
Дякую (чомусь не можу лишити комент під вами). Скажіть будьласка про який протокол іде мова?
Так, було б добре дізнатись що мається на увазі під протоколом. Дякую.
протокол я мав на увазі акт виконаних робіт.
Наскільки я зрозуміла, ви працюєте зараз не сам, а є ціла компанія. Як оформлені інші працівники? Також як ФОП?
залежно від формату співпраці. є контрактники – тоді ФОП, а є наймані працівники.
Порадьте: А якщо в мене немає печаті? я рєєструвався в 2015 році.
P.S. Спочатку написав у відповідь. Вибачаюсь.
Колись печатка була обов’язковою для ЗЕД. Але зараз ніби ні. Перепитайте у вашому банку, де ФОП має рахунок. Там скажуть актуальну інфу.
Дякую за чудову статтю та (найголовнiше) за шаблони документiв.
PS: знайшов очепятку. В англ. версii “Customer will pay for correspondent bank commisions”. В укр. версii “Розробник оплачує комісію банків кореспондентів”.
дякую. поправлю
Таке питаннячко: а одразу відправляти валюту з власних рахунків аутсорсерам ФОП права не має? Або виводити у валюті? Бо якось… автоматичний обмін за курсом банку – не дуже приємна річ. Та і люди у нас полюбляють отримувати гм… тверду валюту, а не гривню 🙂
єдине що можна з валютою робити – оплачувати послуги, що надаються вашій фірмі нерезидентами. все решта – гривня
Хороші новини, актів і договорів вже не потрібно http://dou.ua/forums/topic/14191/
тут двоякі ходять думки. різні банки по різному це реалізували. можете глянути серед останніх статтей на блозі є стаття про новини і поради від фінансиста в даній сфері
суть запитання – як можна працювати легально, якщо актів виконаних робіт ніхто не складає, договорів не оформляє, кошти надходять через систему платежів чи одразу на банківський рахунок.
без документів працювати легально не можна ніяк. принаймні на скільки я знаю 😉
Дуже допоміжна стаття, спасибі! Нажаль все дуже і дуже складно, якщо ти один, часу обмаль, возіння з тими всіма паперами багато, а доручити то все стороннім фірмам поки нема змоги без стабільного заробітку…
Такими складнощами хіба відлякуються ІТ-шники щодо легалізації своєї діяльності…
Питання: якщо припустимо я працюю самостійно і з дому, то моя адреса як ФОП – адреса моєї прописки?
Ну. Я коли починав то був один і робив це все сам. Підприємництво завжди важче спочатку. Все має ціну.
Так. Адреса фоп є адресою вашої прописки.
якщо фрілансер отримує 3000-5000 грн в місяць, отримує через webmoney кошти від фіз. осіб, ніяких договорів немає, акти – хто їх буде щоразу оформляти?! які ФОП, яки рахунки в банку?
я не повністю розумію запитання?
ви стверджуєте що у вашому випадку працювати з документами не потрібно. чи дійсно запитуєте хто повинен працювати з ними?
стаття не про те, варто чи не варто працювати легально. а про деталі ведення легальної роботи із закордонним замовником.
а щодо того чи варто, – це вирішувати кожному окремо і мабуть ця тема заслуговує окремої статті 😉
На фрилансі лише починаю. Гроші вам скидає замовник на картку, чек про отримку коштів забираєте, складаєте окремо.Вносите суму всих чеків до податкового звіту. Якщо ви платник єд. податку то вам головне відзвітувати загальну суму отриману протягом року. все.
Думав я спробувати себе в фріланцері але подивившись який це гімор з актами бланками, нотаріусами, бугалтеріями, і прочим ідіотизмом то вже і плювати в ту сторону нехочеться.
Ну немає цієї дурні бути для простих смертних. Макс що має бути це інтернет – paypal – карта – автоматичне якесь відрахування налогу. Все.
Дякую за таку корисну статтю!
Доброго дня,
Якщо громадянин України здійснює послуги для іноземних резедентів, послуги не повязані з Україною, а також, витрачатиме кошти за межами україни,- чи є підстави для оподаткування?
Або якщо простіше,
Підскажіть, я якщо відкрити банківський рахунок за межами України, наприклад, в Латвії, Кипрі, і т.п., та за ними приїзджати в банк раз на квартал, або отримувати на НОУНЕЙМ карту, як буде виглядати така діяльністЬ?
така діяльність є можливою але нелегальною
До речі, у 2015 році в Україні вирішили змінити норми оподаткування та ЗОБОВ’ЯЗАТИ фрілансерів платити податки!
Тут пишуть: http://www.pravoconsult.com.ua/yak-frilanseru-ne-platiti-podatky, що можуть ще й під дію закону підпасти лікарі, художники, приватні нотаріуси, артисти, адвокати, бухгалтери і аудитори, і навіть місіонери.
А хіба фрілансер як таке поняття існує в правових документах? Він має бути ФОП-ом як мінімум, а значить і платити відповідно до своїх групи оподаткування на єдиній спрощеній системі оподаткування. Податки – це норма в усіх країнах, чому у нас має бути без них? 🙂
Здраствуйте!!! А можна Вашу електронну скриньку..???є кілька запитань до Вас.
шукайте контакти на сторінці блогу Контакти
Віталій, дякую за статтю, дуже корисно.
А якщо оплата йде не на пряму а через біржу, upworks наприклад, як бути в цьому випадку? Чиї реквізити зазначати в договорі?
На практиці з цим не зустрічався. Подібного роду біржі надають рахунки для обох сторін. На dou.ua бачив статтю, де розяснено про роботу через upwork легально.
Привет всем, а никто не в курсе
у меня ЧП, уже давно, как перевести на ВЭД?
ЧП – я так розумію приватний підприємець? Якщо так, тоді нічого переводити не треба. Приватний Підприємець – це ФОП (Фізична Особа Підприємець). Третя група на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок) може вести Зовнішньо-економічну діяльність. Тобто лише треба змінити групу при потребі.
Вопрос насчет swift-платежей:
В онлайнсервисе Приватбанка есть возможность открытия свифт-счета и получения свифт-платежей.
Могут ли иностранные заказчики перечеслять деньги через Свифт и насколько это не противоречит законодательству Украины?
Я так понимаю этот вид платежей не применим?
Стаття дуже детальна і грамотно написана, але деякі пункти застаріли. Зокрема щодо печатки(вже не треба), договорів(вже не треба) актів(вже не треьа) та ін. 🙂
Словом, варто було би обновити.
Про печатки буду знати (хоча кажуть що якщо печатка є у ФОПа тоді вже треба користуватись, це правда?).
А щодо догорів і т.д. то ви мабуть маєте на увазі нещодавнє нововведення? На скільки його наші банки уже підтримують? Можна десь знайти готові шаблони рахунків, що служать в якості і акту і договору? Дякую!
Без договоров, счетов, и актов вам валюту банк украинский не отдаст, даже может отправить плательщику обратно, уж поверте.
Виникає питання – а навіщо? Можно отримувати гроші на рахунок Paypal, або Payoneer і розраховуватись ними в Україні. За бажанням, можно конвертнути на Приватівську карку в гривню. Я вважаю, що надійніше тримати гроші в USD а не гривні. А законно це чи ні то вже справа третя – головне не попастись.
А попастись доволі складно.
Ну, питання Навіщо – це вже зовсім інше. Заслуговує мабуть окремої статті і на іншому блозі 🙂
У вас не буде офіційного заробітку.
Звідси всі негативні наслідки – неможливість відкрити візу або кредит.
Ого! Масштабно. Дякую стаття супер, люди які раніше не зтикалися з документами і бухгалтерією можуть міцно напрягтись, в мене є досвід ФОП, і порада одна – знайдіть бухгалтера, по можливості жінку – вони спокійніші та надійніші, подавати звіти і утрясати всіляки питання вона буде самостійно і коштувати це буде кілька сот гривень на місяць.
Є бухгалтери які одночасно працюють із 10-20 підприємцями.
Віталій дякую за нову інфу, давай скоріше наступну.)
Цілком погоджуюсь. Використовувати бухгалтера – це економія часу і грошей, адже година бухгалтера коштує менше, ніж година програміста.
Прекрасна стаття, дякую;
Чи може банк вимагати договір з кліентом для підтвердження законності надхожених коштів?
Якщо клієнт із закордону, то обов’язково вимагатиме. Інакше валюту, що надійшла від клієнта, не продати.
Впринципі, робимо все те ж саме. Навіть шаблон контракту, здається, той же за основу брали. Пізніше обов’язково порівняю, щоб подивитись, які правки ви вносили.
Для бухгалтерії до пори до часу вистачає Таксера.
Багато шаблонів документів є в клієнт-банку Приват24. ЗЕД-Контракт звідти брати, наскільки пам’ятаю, не варто, але дрібні документи там корисні (наприклад, уточнення про призначення платежу, якщо клієнт не вказав номер контракту/інвойсу).
Так, я також користувався taxer давніше.
А щодо приватбанку, то тепер дійсно в нього маса можливостей. В той час коли починав фрілансити, таких можливостей ще не було в ньому.
Дякую за чудову і дуже потрібну статтю!