Моя попередня стаття про деталі легальної роботи програміста-фрілансера на закордон стала однією із найпопулярніших статтей на моєму блозі. Нещодавно я отримав розширений коментар на неї і попросив автора оформити його у окрему статтю, адже коментар був великим за обсягом та доволі цікавим. Його автором виявилась людина, що професійно займається фінансами.

В даній статті ми піднімемо ряд важливих для вас тем:

• чи потрібна ФОПу печатка при роботі із закордоном;
• останні зміни щодо договорів і інших документів при роботі із закордоном;
• коли краще продавати валюту на міжбанку і чи варто враховувати курсові різниці;
• останні нововведення та чутки щодо змін в оподаткуванні ФОПів;
• гарантування повернень вкладів ФОПам при банкрутстві банку.

А тепер прямий текст від автора – Галини Кульба, фінансового менеджера однієї із львівських фірм (автор побажав не розголошувати ім’я фірми).

***

Натрапила я в інтернет-просторі на статтю Віталія “Як програмісту-фрілансеру легально працювати із закордонним замовником” і зацікавилась. Захотілось додати кілька коментарів, але коли взялась за це – назбиралась не одна сторінка. Тому погодилась на пропозицію оформити даний текст як цілу статтю.

Впевнена, дана інформація буде корисна і цікава усім ФОПам, які експортують свої послуги за кордон. А таких є більшість серед IT-шників України.

Печатка

Коли Ви реєструєтесь як Фізична особа-підприємець і Вам пропонують виготовити печатку, візьміть до уваги, що сьогодні це не обов’язково. Можу сказати про людей, які користуються програмою для відправлення звітів Артзвіт: печатка – це додаткових 178 гривень на рік, оскільки на неї потрібно виготовляти додатково цифровий підпис. А також, якщо Ви подорожуєте, є ризик її загубити.

Для довідки: щоб здавати звіт онлайн у цій програмі (пишу про неї, оскільки саме з нею працюю), потрібно купити ліцензію (вона коштує 240 грн. на рік) і цифровий підпис – 178 грн на рік. Якщо є печатка, то це ще додатково 178 грн. Податкова зараз пропонує користуватись їхньою програмою безкоштовно. Але будьте готові періодично їздити вирішувати проблеми, оскільки за державну зарплату хороші програмісти, які готові Вам швидко по телефону допомогти, навряд чи знайдуться.

Банки

Будьте обережні при виборі банку. Незважаючи на те, що з  16 липня 2015 р. Фонд гарантування вкладів повертатиме кошти при ліквідації банків не лише фізичним особам, але й ФОПам (до 16 липня ця частина бізнесу була зовсім незахищена), у випадку банкрутства Ви не зможете забрати Ваші кошти з рахунків щонайменше кілька місяців. Окрім того, потрібно буде співпрацювати з адвокатами та українською бюрократією. За ці кілька місяців гроші мають властивість в нашій державі порядно знецінюватись. Якщо це буде депозит у валюті, Вам його видаватимуть поступово, ще й у гривнях, і є великий шанс, що по дуже невигідному курсу.

Ще одна думка про банки. Якщо Ви захочете зняти 25% валюти, яка не підлягає обов’язковому продажу, і якийсь банк Вам запропонує схему виведення цих коштів через відрядні виплати, будьте готові до того, що при перевірці у Вас можуть виникнути проблеми. Наприклад, через відсутність штампу при перетині кордону чи інших підтверджувальних документів, Вас можуть оштрафувати і змусити повернути валюту у банк.

Краще давайте працювати прозоро і  вносити свою “лепту” в те, щоб наше місто/країна ставали кращими…

Договір та інші документи

Якщо хтось із друзів чи знайомих порадить Вам відмовитись від стандартного договору, опираючись на Лист НБУ “Про здійснення контролю за операціями резидентів, які передбачають експорт послуг нерезидентам через мережу Інтернет” – не поспішайте.

В тому ж таки липні НБУ опублікував лист, де вказується, що “банк має право покладатись на договір, укладений через мережу Інтернет (у формі публічної пропозиції про угоду (оферти) та підтвердження про її прийняття іншою стороною, “інвойсу” (рахунка-фактури) або інших документів), як на належно укладений експортний договір, не вимагаючи подання стандартного договору у друкованій форм”.

Позиція НБУ зрозуміла, проте цей лист може бути відкликаний у будь-який момент. Окрім того, реакція податкових органів щодо зазначеного листа незрозуміла. Роз’яснень вони не дають. Щоб себе захистити, краще таки мати оригінали договору та актів виконаних робіт.

Валюта на міжбанку

Відштовхуватимусь від цитати Віталія,

“Ви, будучи ФОП, не можете виводити валюту, а лише продавати її на міжбанку (давніше був обмежений доступ до обмінних операцій між 10 (коли виставляють курси валют на міжбанку) і 12-ю годинами дня (працівники банку далі не продавали валюти). Яка точно ситуація зараз – не знаю. Знаєте? – Коментуйте.”

Курс на міжбанку формується ближче до обіду. У Банку, з яким ми співпрацюємо, все відбувається таким чином, що кошти від обов’язкового продажу надходять в той же день, але близько 15:00 години. Заявка на продаж 25% валюти приймається до 11 години. Гривні потрапляють на рахунок в день продажу, але знову ж таки близько 15:00.

Із спостережень скажу, що в більш-менш стабільний період, коли курс не росте щодня, а лише коливається протягом тижня (як було у вересні та жовтні цього року) – валюту краще продавати у вівторок або середу (спробуйте самі помоніторити). На невеликих сумах різниця буде незначна, але якщо кілька тисяч доларів, то, думаю, Ви отримаєте бонусом похід в кіно і суші 😉

Курсові різниці

“Надходженням ФОПа на 3-й групі оподаткування вважається не день отримання валюти, а день надходження гривні від продажу цієї валюти”

Якщо Ви не встигли, забули, не мали доступу до інтернет-банкінгу, щоб продати валюту у звітному періоді, тоді оподаткувати цю суму потрібно по курсу надходженя валюти. А в наступному періоді прийдеться рахувати курсову різницю. Різницю між тією сумою, яку ви оподаткували на дату надходження валюти, та тією, яка надійшла в день продажу валюти на гривневий рахунок.

Податки

Грядуть зміни. На сьогоднішній день є два проекти змін у податковий кодекс. Поки що їх повністю не публікують, тому маємо доступ лише до частини інформації. Для того, щоб Ви, як ФОПи на спрощеній системі, змогли підготуватись (морально чи фінансово), хочу донести до Вас трішки “чуток”.

Отже, перший проект:

“До третьої групи покрокують підприємці із річним доходом до 4000 мінзарплат (прим. автора – 1378*4000=5 512 000грн) (сьогодні їхні доходи обмежено у 20 млн грн на рік). Запропоновано відкоригувати і ставки єдиного податку. Третьогрупникам пропонують сплачувати 5% (при сплаті ПДВ) або 10% (без сплати ПДВ) від доходу.” http://www.vobu.com.ua/ukr/news/view/48387

Другий проект:

“Відносно спрощеної системи оподаткування проект передбачає збереження без змін базових елементів в першій і другій групах, зниження максимального річного обороту в третій групі з 20 млн грн до 5 млн грн з підвищенням ставки податку з 4% до 10% протягом трьох років: на 2 процентних пункти щорічно.”  http://news.dtkt.ua/ua/taxation/common/36003

На те, що затвердять перший проект, є трішки більше шансів, оскільки його просуває Комітет Верховної  Ради і вже зареєстрував на розгляд. Як в першому, так і у другому випадках, єдиний податок збільшиться до 10%. Проте є різниця за який період часу. Чи вже цієї зими, чи поступово за 3 роки. Що ж до межі доходів, то взявши курс 22грн, середня сума надходжень, яку “не варто” перевищувати за рік – 250 545 $. Відповідно, в місяць –  20 870 $.

Будемо сподіватись, що зміни будуть впроваджуватись організовано, а податки використовуватись на благородні цілі і робитимуть наше місто та країну кращими.

***

Якщо маєте запитання до вищенаведеного тексту, прошу коментувати. А також маєте можливість сконтактуватись із Галиною напряму в соцмережі.

Мені особисто дана інформація була корисною, і тепер я знаю, на що варто орієнтуватись найближчим часом. Поки виглядає так, що державний апарат планує впроваджувати більш жорсткі умови для ведення малого і середнього бізнесу.

В будь-якому випадку, більше обмежень створюють більше креативних і нестандартних рішень! Тому впевнений, що будь-які зміни – це завжди краще, ніж застій 😉 Успіхів у вашому бізнесі!

Знаєте більше? – Коментуйте!