Не секрет, що продуктивність праці програміста залежить від його фізичного стану та настрою. Цей стан та настрій є похідною від багатьох зовнішніх та внутрішніх чинників: сну, харчування, психологічній ситуації навколо нас, оточуючих людей та речей, фізичних навантажень. Щоб досягати більшого, ми зобов’язані слідкувати не лише за новинками у нашій професії, але й за власним здоров’ям. Особливо, якщо робота розумова та сидяча.
В сьогоднішній статті ми розглянемо кілька аспектів та порад щодо покращення продуктивності власної розумової праці. Її підготував пан Ярослав, який є редактором, перекладачем і допомагає мені із редагуванням статей на даному блозі. Він цікавиться темою екології та здоров’я, веде власний блог EcoBlogger на дану тематику і є автором книги на цю ж тему.
Отже, на що варто звертати увагу, щоб тримати свої розумові активи в нормі. Прямим текстом від автора:
***
Повністю підтримую поради Віталія, сформульовані у статті “Редизайн інтерфейсу вашого життя як спосіб досягнення цілей”. На перший погляд можуть видатись вони банальними та очевидними, але це лише на перший погляд. Я також прийшов до подібного режиму роботи над важливими для мене завданнями.
Одразу додам, що мені дуже допомагає техніка Pomodoro, про яку дізнався з даного блогу. Встановлена програма Alarm Clock (аплет, є в репозитаріях для Linux, мова про неї) задає ритм праці (працюючи в Windows, можна користуватись TomatoTimer). Для мене оптимальними є 28 хвилин роботи, далі програма вмикає звуковий трек, котрий можна обирати при налаштуванні наступного відрізку роботи або повторному запуску таймера, і на час звучання треку (це 3-5 хвилин) я зобов’язаний встати, пройтись, зробити декілька рухів або вправ. Встигаєш більше і працюєш більш якісно.
Однак спробую продовжити розмову, розпочату Віталієм, в дещо іншому ракурсі. Є багато зовнішніх факторів, що впливають на рівень та якість інтелектуальної праці. В інтернеті безмежне море інформації на цю тему, і в цьому морі стільки безглуздих та не безглуздих речей, що пірнути в нього і виринути з виробленою позитивною життєвою позицією, придатною для реалізації — шансів обмаль. Я спробував це зробити і тому відважусь на декілька рекомендацій, що, можливо, допоможуть декому із читачів цих рядків зробити свою працю початкуючого програміста і розумову працю загалом більш продуктивною.
Фізичні вправи
Біологічно ми не адаптовані до тривалої сидячої праці. Щоденне багатогодинне навантаження на хребет, очі, загалом на нервову систему не лише поступово викликає функціональні розлади в організмі, але й безпосередньо впливає на результативність нашої роботи.
Організму потрібні щоденні фізичні навантаження або ж щоденні фізичні вправи. В умовах постійного часового цейтноту вибір варіантів обмежений, запропоную декілька:
- відмова від міського транспорту при поверненні з місця роботи додому (вранці дорога кожна хвилина світлого мислення): спробуйте швидку ходьбу (загалом за день людина має проходити 6-10 кілометрів) і порівняйте час повернення на міському транспорті і без нього (різниця у 10-20-30 хвилин — це ваша інвестиція у здоров’я, що повернеться сторицею); альтернатива — велосипед; коли мова йде про мегаполіс з півторагодинним добиранням, можна проходити частину даної відстані;
- у великих компаніях є зали з тренажерами або спортивними снарядами, але багато хто працює в офісах, де важко знайти місце просто перевести подих, не кажучи вже про фізичні вправи; та все ж вийти у коридор і порухатись або зробити ряд обраних рухів чи вправ можна, і бажано це робити на регулярній основі;
- є специфічна фізична культура, сформована в умовах спекотного південного клімату — індійська йога. Попри те, що це і філософія, і світоглядна культура, я пропоную власне такі аспекти залишити осторонь і звернути увагу суто на фізичні вправи йогів і техніку релаксації. На цю тему опубліковано багато відеокурсів та книг в електронному форматі. Варто одразу відкинути те, що вражає, демонструє можливості і подібне інше — для себе можна знайти найпростіші вправи, доступні в умовах вашої праці, зупинитись на 5-7-10 асанах (вправах), що відновлять кровообіг, повернуть до належного стану хребет, скинуть спазм акомодації очей. Оволодіння технікою релаксації (розслаблення) допоможе майже миттєво “відключитись” від напруженого стану за той короткий проміжок часу, який ви можете собі дозволити, і акумулювати сили на подальшу працю.
Їжа
Це, можливо, найважливіше з усього, про що пишу. Дуже часто ми харчуємось аби як під час робочого дня: їдальня при фірмі чи поблизу неї, якась кнайпа.
Не купуйтесь на рекламу, подібну до “Щирецькі ковбаси — тому що смачніші!”
Смачніші тому, що містять м’ясо, чи тому що в них закладений глутамат натрію, а все інше, казна що?
Не варто думати, що вплив їжі дуже опосередкований. Довго не забуду побачене рік тому в електричці “Трускавець-Львів” — на одній із зупинок у вагон сіли бабця з онукою, з півгодини розмовляли, жваво про щось розповідали. На іншій зупинці у вагон зайшов продавець солодощів і купила бабця онуці, як вони це назвали, “Шрек” — дешевий батончик синтезованих солодощів з натяком на шматочки горіхів. Після “Шрека” говірлива дівчинка, що до того не давала спокою бабці, замовкла, очі закривались, хотіла спати, на щоках з’явився рум’янець, прокуняла на лавці біля старенької допоки не вийшла і, прошу повірити, не випадково.
Коли цікаво — дуже раджу ознайомитись із фрагментами книги Уестона Прайса “Харчування і фізичне виродження“, котра була вперше видрукувана у 1939 році, витримала 8 англомовних видань (останнє відоме мені датоване 2008 роком) і про яку дізнався уже після публікації власної книги.
У книзі Уестона Прайса викладені результати багаторічного наукового дослідження, в значній мірі присвяченого порівнянню впливів природної їжі і промислово виробленої їжі на організм людини. Моя ж порада — харчуйтесь їжею лише природного походження та домашнього приготування.
Ризикну дати рекомендацію на випадок, якщо потрібно перекусити і не хочеться іти у їдальню: добра жменька запарених або промитих чи ж 2-3 хвилини відварених дома сухофруктів (родзинки, курага, фініки, груші та інше), 5-6 грецьких горіхів та дві-три ложки узятої з дому морської капусти дадуть відчуття ситості і енергії до кінця робочого дня. Але уточню: морської капусти не готового приготування з консервантами, а сухої морської капусти (для прикладу, таку можна купити у Львові в магазині “Океан” на вулиці Володимира Великого), дома попередньо намоченої (1-2 години), потім провареної 15-20 хвилин на найслабшому вогні, трішки підсоленої і заправленої олією. Сухофрукти може замінити півкіло яблук (селянські, а не обприскані без міри з промислових чи фермерських українських (ми це вже також уміємо) або польських плантацій). Однак в цьому випадку після яблук бажано зробити паузу на 20-30 хвилин (їх краще їсти окремо), після чого — горіхи та морська капуста.
Одяг
Одяг — лише з природних матеріалів: бавовна, льон, шовк. Все, що контактує з тілом — не яскравого забарвлення, яскраві барвники дуже часто токсичні та канцерогенні. Раджу звертати увагу на зазначену температуру прання — нерідко вказується 30 градусів Цельсія, нестійкий барвник може пускати при температурі тіла людини (36-37 градусів) і при пранні у теплій воді.
Одяг має бути випраний у привезеному з Європи пральному порошку, що не має запаху та не містить фосфатів, добре відмочений після прання і добре виполосканий. Буде чудово, якщо в характеристиках прального порошку значитиметься слово гіпоалергенний.
Сон та постіль
Свіжість нашого сприйняття, кмітливість нашої думки, концентрація нашої уваги — не постійні. Все це віддає нам вдячне наше тіло за даровані йому 5-7 годин сну, хоча потрібні йому вісім.
Ці години ми проводимо в постелі. Пам’ятаємо: сучасна українська постіль — комплекти постелі, що продаються в наших магазинах або на ринках — це жах, якого потрібно уникати. Ми дуже бідна країна, саме тому в нас дуже багато підробок, синтетика продається як бавовняна річ. Знайти звичайну білу постіль із якісної бавовни надзвичайно важко. Те, що є на прилавках магазинів, яскраво забарвлене — не тому, що класичне біле не в моді — виробник економить на бавовні та заливає матеріал синтетичним барвником. Тоненька бавовняна тканина стає на вигляд цупкою, і ми спимо не на природній бавовні, а на синтетичній фарбі. Пошукайте у батьків, у своїх бабусь льняні простині або комплекти постелі, вироблені у 80-их або в 90-их роках.
Речі, що нас оточують
Все, чим ми користуємось: клавіатура, мишка, пластик, інше — не має мати запаху, в кімнаті, де працюємо, не має бути багато лакованих речей (сучасний алкідний, навіть інтер’єрний, лак має ледь чутний запах, що негативно впливає на самопочуття людини, тому якщо лак — лише на водній основі).
На завершення
Все має причини і наслідки — у непродуктивної праці, у несвіжої голови і неспроможності завершити начебто нескладну роботу, зрештою, у нездоров’я є причини, вони можуть бути зовсім поруч, іноді достатньо про них подумати та спробувати усунути чинники, що все це викликають.
***
Тут я також хочу вставити своїх п’ять копійок і додати кілька власних порад.
Сам я ніколи не приділяв достатньої уваги натуральності одягу чи постілі, на якій сплю, або ж матеріалу речей, які мене оточують. За їжею звісно слідкую і регулярно займаюсь в залі та йогою. Проте ніколи не придавав великого значення тому, де харчуватись — вдома чи в столовій. Також п’ю воду з крану, якщо немає очевидних проблем із її станом. І не можу сказати, що почуваюсь гірше, ніж коли пив воду з банки, яку придбав у магазині.
Іншими словами, хочу сказати, що більшість правил щодо правильного способу життя, яким слідую на даний момент, створюю для себе сам, базуючись на самопочутті. Тривалість сну, денний режим, харчування, фізичні вправи — все це підбираю під власні потреби. Експериментую, допоки не почуваюсь комфортно і можу активно та якісно працювати та відпочивати.
Вам також рекомендую усі вищенаведені поради перевіряти на власному досвіді і залишати те, що працює для вас. У кожного з нас свої потреби і варто до них прислуховуватись. Таким чином зможете виробити власну формулу здоров’я та плідної розумової праці.
А які у вас правила напрацьованої формули, щоб почуватись завжди активним і сповненим сил?
Було б добре додати до статті якесь відео з вправами. Прочитав і потринувався! Ще хотів би додати про програмку f.lux яка дозволить зменшити навантаження на очі ввечері та вночі. Вона зменшує яскравість монітора автоматично ввечері і робить його трошки моркв’яного кольору. Спочатку не звично але за тиждень другий уже ефект помітний. Детально можно порочитати на http://pavlofox.net/yak-vberegty-ochi/
Віталій де коментарі соц мереж? Зручно було, не треба реєструватися!
коментарі з соц мереж практично не використовувались. вордпрес коментарі можете додавати без реєстрації, просто вводите ім’я і коментар
З’явилась робоча пауза і можливість сказати декілька слів з приводу “п’яти копійок” Віталія, висловлених наприкінці статті. Загалом, в цих словах життєва позиція більшості людей — не перейматися тим, що в даний час “не дістає”.
Людину не можна в чомусь переконати — можна лише надати матеріал для осмислення і це, можливо, щось змінить у її житті. Власне тому лише декілька слів.
1. У радянські часи мало місце таке масове явище як “відпочинок на морі” (в наш час це може собі дозволити лише мізерна частина українців). Їхали за 2-3 тижні “набратися сил та здоров’я”. На березі моря відчували себе бадьорішими, дихалось вільніше, лікували морське повітря та морська вода. У такого суб’єктивного відчуття, що з’являлось у людей, є реальне фізіологічне підгрунтя, про яке можна говорити, але не час та місце для цього. Питання, а що є нормою для людини і що у самопочутті викликане обставинами її життя?
2. Дозволю собі цитату:
“Середні показники розумового розвитку в регіонах з вираженим йодним дефіцитом на 15-20 % нижчі, ніж у регіонах неендемічних. Наслідком недостатності йоду у дорослих людей є також послаблення імунітету, погіршення пам’яті та працездатності. Всі ці розлади викликані зниженням функціональної активності щитоподібної залози у відповідь на дефіцит йоду…
Майже 30 % населення земної кулі живе на територіях з йододефіцитом…”
Додам, що більша частина України, Росії, Білорусі, перечисляти можна довго, належить до регіонів із вираженим йодним дефіцитом. Додам, що фактологічний матеріал про значення мікроелементів для розвитку та здоров’я людини ми отримали лише в останні 50-70 років.
3. Левова доля читачів цих рядків — чоловіки. Аби не захаращувати сторінку далекими від програмування речами (“слишком много букв, сложно для восприятия”), додам посилання http://ecoblogger.in.ua/uk/content/vplyv-estrogeniv-na-statevu-pryrodu-organizmu-cholovika. Раджу прочитати, можливо ви про це не знали.
Від таких речей ми можемо відвернутись і “не перейматись” ними, шкода, що з нашого життя вони не щезнуть і “нами перейматись” не припинять.
Погоджуюсь і вдячний за допомогу! Виправив.
Дякую за статті!
Ще одне з питань, яким часто задаюсь – це системи кондиціювання в офісі. Їх ж потрібно регулярно чистити, замінювати фільтри, і т.д. Адже там сприятливе середовище для всяких бацил.
Жодного разу бачив, щоб замінювали фільтри.
Є таке. Знаю що в деяких приміщеннях із кондюком сидиш ок, а в деяких постійно хворієш. Думаю це через те, що не всюди їх вчасно чистять.