Дана стаття є гостьовим постом від Лідії Циганкової – менеджера компанії Neuvoo (онлайн сервіс пошуку роботи).
У ній Лідія проведе огляд поточних популярних площадок для пошуку роботи. Таким чином, прочитавши дану статтю матимеме добря уявлення, де краще шукати вакансії.
Якщо ви у пошуках своєї першої роботи в IT галузі, або можливо думаєте про зміну свого поточного місця праці, тоді дана стаття буде вам корисною.
Дана стаття є гостьовою статтею від Олі Сенич. Оля є перекладачем у Bullet Journalist. А також людиною, одержимою лайфхакінгом (тобто покращенням свого життя). Засновниця ресурсу про продуктивність та саморозвиток “ПОTRIBNE”.
В статті Оля поділиться власними техніками продуктивності, які спробує відзеркалити із власної сфери (написання статтей, перекладів та ведення блогу) на професію програміста. Впевнений вам буде цікаво перебрати деякі з них, а також зрозуміти той факт, щоб бути продуктивним у зовсім різних галузях потрібно слідувати подібним правилам.
В цій статті розглянемо доволі важливе питання. Питання здоров’я людини з професією програміст. Без здоров’я працювати не надто виходить, а тому варто знати про ризики сидячої роботи і вживати відповідні профілактичні дії.
Професія програміста сидяча. Більшість часу людина проводить перед монітором в кріслі. З роками ці обставини сприяють ряду захворювань, притаманним саме даній професії.
В цій статті поділюсь інформацією про типові побічні ефекти своєї професії, розкажу про свій розпорядок і правила, котрих намагаюсь дотримуватись, а також надам список наступних дій, щоб самостійно почати експерименти для покращення власного здоров’я. Здоров’я за гроші не купити, тому значно легше вводити правильні звички для профілактики типових проблем.
Для підготовки цієї статті про те, як можна програмісту зберегти своє здоров’я, я надіслав листа усім моїм підписникам, де попросив поділитись своїм досвідом щодо “боротьби” із сидячим способом життя. У відповідь отримав близько пів сотні листів із описом того, що конкретні програмісти роблять протягом робочого дня, щоб покращити самопочуття та підвищити свою продуктивність.
В даній статті я вирішив поділитись частиною фідбеку, який я отримав. Отже, читайте далі про те, які звички і поради з власного досвіду мають 37 людей задіяних в IT галузі для вас. Деякі поради прості і вкладаються в одне речення, інші – заслуговують окремого поста.
З великої кількості ідей та порад зможете скласти свою персональну картинку, яка працюватиме саме для вас.
Вже більше, ніж місяць минув у новому 2016-му році. Напередодні нового року ви мабуть, як і я, аналізували минулий 2015-ий рік і складали певні плани, звички на новий рік. Сьогодні 13 лютого, а значить що 12% 2016-го року уже позаду. Питання на засипку: чи набилизилсь ви до своїх цілей даного року на ці 12%?
Якщо ж ви ще не думали про те, в яку сторону рухатись вам, як програмісту у цьому році, тоді пропоную список речей для подальших роздумів. Для кожної людини з професією програміст є важливим як мінімум дві речі:
Базуючись на цих двох площинах, даю вам список із 4-ох пропозицій на чому можна програмісту сфокусуватись протягом цього року…
Сьогодні пропоную вам ознайомитись із історією Дмитра Москаленка. Він почав і, в принципі, й надалі працює сисадміном. Також цікавиться і на даний момент знаходиться в процесі навчання та переходу у Python програмісти.
Якщо вам цікаво, як стати адміністратором, тоді дане інтерв’ю, впевнений, буде для вас корисним.
Дана історія доводить, що навіть живучи у маленькому містечку можна вибитись і потрапити в IT.
Я вже писав, що освоїти програмування з нуля забирає в середньому 1-2 роки. За цей час людині доводиться витратити на навчання тисячі годин і освоїти велику кількість різноманітних технологій. За цей час студент отримує масу блоків на своїй дорозі. В більшості випадків, нажаль, початківці не доходять до успішного результату. Особливо, якщо робота ведеться самостійно.
Я сам не з першої спроби освоїв програмування і отримав роботу. Тому в даній статті коротко опишу ті кілька методів, які допомагають мені у нових справах, що забирають місяці і навіть роки. Впевнений вони збільшать ваші шанси, як при освоєнні програмування, так і у завершенні інших важливих довготермінових цілей.
Моя попередня стаття про деталі легальної роботи програміста-фрілансера на закордон стала однією із найпопулярніших статтей на моєму блозі. Нещодавно я отримав розширений коментар на неї і попросив автора оформити його у окрему статтю, адже коментар був великим за обсягом та доволі цікавим. Його автором виявилась людина, що професійно займається фінансами.
В даній статті ми піднімемо ряд важливих для вас тем:
А тепер прямий текст від автора – Галини Кульба, фінансового менеджера однієї із львівських фірм (автор побажав не розголошувати ім’я фірми).
На сторінках мого блогу я зазвичай готую статті, кожна з яких відповідає на одне конкретне запитання, яке виникає у більшості початківців програмістів. Також у курсі Програміст Початківець я висвітлюю основні кроки на шляху початківця. Але ніде немає коротенької витяжки, покрокової інструкції, як зв’язати усі ці кроки докупи. Починаючи з нуля і закінчуючи успішним пошуком своєї першої роботи.
В цій статті я спробую резюмувати усю інформацію, якою володію, і надати покрокову інструкцію починаючи з нуля і аж до посади джуніка. Якщо ви уже далеко не нуль, але ще не маєте заповітної роботи програміста (або загалом IT спеціаліста), тоді інструкцію можете почати опрацьовувати із потрібного вам місця, взалежності від етапу, на якому знаходитесь.
На кожному із етапів я також надам приблизні часові рамки, необхідні для його проходження. В кожного даний період відрізняється. Комусь вдається опанувати програмування з нуля до першої роботи за 3 місяці (такий рекорд у одного із моїх знайомих), а комусь для цього треба навіть 2-3 роки.
У кожного з нас є свій унікальний шлях і він, звичайно, може відрізнятись від того, що опишу нижче. Проте, спробую надати ті кроки і в тій послідовності, як це траплялось у більшості випадків із моїми студентами та людьми, яких знаю особисто. Впевнений, що дана інструкція дасть декому із вас хороше пришвидшення у нашому нелегкому ремеслі.
Однією із найбільших проблем, яку вам потрібно вирішувати, коли працюєте на себе – це, власне, заставити себе працювати. Більшість людей, які працюють на найманій роботі чи навчаються в універі, не мають даної проблеми. Адже вони мають визначені терміни для виконання певної роботи. Ці терміни визначають за них інші. То ж, якщо ви не встигаєте виконати потрібну роботу у потрібний час, з’являється шанс, що вас звільнять. Боячись звільнення (чи вильоту з універу) ви, зазвичай в останній момент, але вчасно, виконуєте призначене завдання. Принаймні я так завжди робив – в останню хвилину, бо вже дуже треба.
Програміст початківець, людина, яка ще навчається програмуванню, щоб отримати свою першу роботу, тимчасово опиняється в схожій позиції із бізнесменом (або самозайнятою людиною). Поки для вас немає ні завдань зверху, ні термінів, нічого. Все, що треба робити – ви придумуєте і плануєте для себе самі. Все, що робите – потрібно лише вам. І успіх всієї затії залежить лише від вас.
Дякую, що завітали! Я - програміст. Улюблена мова програмування - Python, пишу на ній проекти під веб. Власник аутсорсингової програмістської фірми. Моя мета - ділитися своїм досвідом і допомогти вам успішно освоїти мистецтво програмування.
Будьмо дружніми!